Монографія присвячена проблемам методології, теорії та практики діяльності класичних університетів у сучасних умовах, їх ролі у суспільстві. Аналізується необхідність оновлення університетського життя у зв’язку із становленням “суспільства знань” глобалізаційними процесами, відповідними трансформаціями ринків праці. Висвітлюється соціально-культурне призначення класичних університетів, обговорюються дискусійні питання щодо можливих стратегій їх розвитку в нових соціально-економічних і соціально-культурних реаліях. У роботі використаний значний матеріал, який допомагає осмислити проблему взаємодії університету і суспільства на прикладі історичного досвіду одного з найстаріших університетів України і Східної Європи. Наведені фактологічні та статистичні дані, що характеризують особливості трансформації Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна на початку третього століття його існування, показані перспективи його подальшого розвитку.
Книга адресована науковцям, університетським працівникам, усім, хто цікавиться проблемами соціології та філософії вищої освіти.