Життя не настільки весела річ, аби в ньому не знайшлося місця для суму, але ж і не настільки журна, щоби не було нагоди повеселитися, та ще коли дивитися жалібними очима на веселе, а веселими – на сумне.
Про це в першій книзі молодого прозаїка.