Ім’я кіноактора і кінорежисера Леоніда Бикова (1928–1979) не потребує додаткової реклами. У 60-80-ті роки ХХ століття в СРСР він був улюбленцем мільйонів, його впізнавали на вулицях і радо вітали: «Привіт Максиме!...», «Моє шанування, Маестро!», його фільми («Максим Перепелиця», «В бой ідуть самі старики», «Ати-бати, йшли солдати») збирали багатомільйонну глядацьку аудиторію, стаючи рекордсменами річного кінопрокату. Сама лише згадка про Леоніда Бикова викликала у людей добру посмішку. Й недарма відомий актор Михайло Ульянов так висловився про нього: «Є люди, в яких живе сонячне світло...».