Берегиня здоров’я нації
До 100-річчя від дня народження Любові Трохимівни Малої
Любов Трохимівна Малая (13.01.1919–14.04.2003) – видатний український вчений, кардіолог і терапевт. Доктор медичних наук (1954), професор (1955), академік Національної академії наук України (1992) та Академії медичних наук України (1993), Герой Соціалістичної Праці (1979), Герой України (1999), лауреат Державної премії СРСР (1980) та Державної премії України (2003, посмертно), заслужений діяч науки УРСР (1968), засновник і перший директор Інституту терапії АМН України (1981–2003), завідувачка кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакотерапії Харківського державного медичного університету (1955–2003).
Почесний громадянин м. Харків (1999), громадська діячка.
Академік Л.Т.Малая була прекрасним організатором. У 70-ті рр. ХХ століття вона перша в Україні впровадила в практику систему поетапного лікування хворих з інфарктом міокарда (стаціонарний, санаторно-курортний і амбулаторно-поліклінічний етапи). За її ініціативою в структуру кардіологічної допомоги населенню Харкова були введені кардіологічні бригади швидкої допомоги, реабілітаційні відділення в лікарнях, приміський кардіологічний санаторій. У 1981 р. в Харкові завдяки творчій енергії Л.Т.Малої було відкрито філію Київського НДІ кардіології ім. акад. Н.Д.Стражеска. Для забезпечення єдиного методологічного і організаційного керівництва у структурі терапевтичної допомоги Східного регіону України на його базі у 1986 р. створено єдиний в Україні Науково-дослідний інститут терапії Міністерства охорони здоров’я, а з 1993 р. – Інститут терапії АМН України, який вона очолювала до кінця життя.
Під керівництвом Любові Трохимівни в умовах відділень реанімації хворим з інфарктом міокарда вперше стали проводити системний тромболізис препаратом стрептаза (1984 р.). Смертність від інфаркту міокарда в клініках нашого міста у ці роки була вдвічі менше ніж в цілому по Україні.
Харків’яни вшановують пам’ять Любові Трохимівни Малої: її ім’я носять Інститут терапії та вулиця у Харкові; меморіальні дошки встановлено на будівлі Інституту терапії та ХНМУ, в яких вона працювала багато років та на домі, в якому жила; відкрито бронзовий пам’ятник на її могилі.
На виставці представлені книги минулих років і нові видання, які нещодавно поповнили фонд нашої бібліотеки. Статті з деяких книг відскановані, щоб у повній мірі розкрити багатогранність таланту, красу душі і дивовижну працездатність ювіляра. Ці видання позначені зірочкою (*).
Лікар, вчений, громадський діяч
Перед великим розумом я схиляю голову,
перед великим серцем – схиляю коліна
В. Гюго
Інформацію про життя і наукову діяльність академіка Л.Т.Малої внесено до багатьох енциклопедій, довідників, біографічних та бібліографічних видань:
Життя віддане людям
… Чуть не с каменного века
Не было почётнее судьбы,
Чем сражаться в пламени борьбы
За спасенье жизни человека
Э.Асадов
Наукова діяльність
Обравши мету, йди до неї усім серцем
Конфуцій
Академік Л.Т.Малая – засновник сучасної школи терапевтів і кардіологів, автор понад 700 наукових праць, 32 монографій. ЇЇ наукові розробки захищені 25 охоронними документами, 5 авторськими свідоцтвами, 20 патентами України та інших країн.
Під її керівництвом захистили дисертації 36 докторів і 188 кандидатів медичних наук. За цикл фундаментальних праць з кардіології Л.Т.Малая була посмертно удостоєна Державної премії України (2003).
Основні напрями наукової діяльності академіка Л.Т.Малої – терапія та кардіологія. Монографії Л.Т.Малої стали дуже важливими для багатьох поколінь лікарів. Її наукова і суспільна діяльність отримала й світове визнання – Біографічний інститут США удостоїв почесним званням «Людина року» (1996) і нагородив «Міжнародним культурним дипломом шани» (1997), Міжнародний Європейський біографічний центр (Кембридж, Великобританія) у 1998 р. включив її ім’я у видання «2000 видатних вчених XX століття».
Матеріал підготовлено у 2019 році