20/07/2021 / Краснокутський р-н
Свій хрест в житті нести готова
20 липня 2021 року у Пархомівській сільській бібліотеці-філіії №2 оформлено онлайн тематитична полиця «Свій хрест в житті нести готова» (до 115-річчя від дня народження О.І. Теліги (1906-1942), української поетеси, політичного діяча).
Олена Теліга належить до тієї плеяди поетів і самозречених борців за волю й незалежність країни, яких не так вже й рясно на тернистій українській літературній ниві. Тому вона й повернулася до нас лише із здобуттям Незалежності.
Поетеса Олена Теліга (Шовгенева) народилася 21 липня 1906 року в Петербурзі у сім’ї професора І. Шовгенева. Зростала і формувалася в російському середовищі. ЇЇ діяльність, як члена ОУН, приїзд в окуповану нацистами Україну, перебування у застінках гестапо і навіть сама смерть від ворожої кулі стали наслідками пошуків і віднайдення життєвого кредо. Після нападу Німеччини на СРСР вирушила у складі похідної групи ОУН (м) до Києва,про який так мріяла. 14 липня 1941-го вона разом із письменником, членом ОУН Уласом Самчуком виїхала із Кракова. Спочатку потрапили до Львова, а в столиці Олена опинилася на початку жовтня.
У Києві вже розпочав роботу Олег Ольжич. Олена Теліга гуртувала навколо себе літераторів. Вона очолила Спілку українських письменників і редколегію літературного додатку до газети «Українське слово» під назвою «Літаври». 12 грудня німці арештували редакцію «Українське слово», а «Літаври» заборонили. Світ побачив лише 4 номери. Олена ще залишалася на свободі. На початку 1942 року в Києві розпочалася друга хвиля арештів. Друзі просили її залишити небезпечне місто, але вона відмовилася. ЇЇ попереджали про можливий арешт у Спілці письменників, але вона пішла на Трьохсвятительську, бо там її чекали люди. Вона не зрадила себе… У лютому 1942-го нацисти розстріляли мужню жінку разом із її чоловіком Михайлом Телігою в Бабиному Яру.
За життя Олена Теліга не мала виданої власної збірки. Рукописи творів поетеси загинули разом із нею, десь за моторошними стінами нацистського гестапо у лютому 1942 року. Копії ж збереглися в учасників підпілля, а згодом вони перевезли її поезію до емігрантів. Там і побачила світ перша поетична збірка «Душа в сторожі» (1946).
Увазі читачів представлені художні твори поетеси, літературознавчі матеріали про Олену Телігу.