18/06/2021 / Краснокутський р-н
Бути поруч з героями своїх книг
Виставка-коментар
17 червня 2021 року Пархомівською сільською бібліотекою-філією №2 оформлена виставка-коментар «Бути поруч з героями своїх книг» (до 110-річчя від дня народження В.П. Некрасова, українського письменника).
Віктор Некрасов народився 17 червня 1911 року у Києві, на вулиці Володимирівській,у родині банківського службовця Платона та лікаря Зінаїди Некрасових. До 4 років жив із батьками у Парижі, а в 1915-му родина повернулася до Києва. В юності його більше цікавив театр, аніж література. Закінчивши школу, вступив до Київського будівельного інституту і брав участь у виставах студії при Театрі російської драми. Після інституту працював актором, театральним художником. А в серпні 41-го пішов на фронт.
З війни повернувся досвідченим полковим інженером, заступником командира саперного батальйону в званні капітана, із двома тяжкими пораненнями, медаллю «За відвагу», орденом Червоної зірки і з рукописом «В окопах Сталінграда» - унікальним фронтовим щоденником, у якому немає генералів, політпрацівників і партії, але є життя і смерть, солдати і командири, сталінградські окопи, героїзм при наступі та розпач при відступі. Олександр Твардовський, Ілля Еренбург, Костянтин Симонов, Олександр Бек, Василь Гроссман і Андрій Платонов вважали «В окопах Сталінграда»однією з найкращих книг про війну. У 46-му повість надрукував журнал «Знамя», а згодом за її мотивами зняли фільм «Солдати». У СРСР стало на одного «сталінського лауреата» більше. Премію Некрасов віддав на придбання візків для інвалідів війни, змушених двічі на рік проходити принизливий медичний огляд, чи не виросла в них нога і чи не даремно держава виплачує їм допомогу. Віктора Платоновича ця процедура обурювала до глибини душі.
Твори письменника: «У рідному місті» (1954), «Перше знайомство» (1960), «Вася Конаков» (1961), «Кіра Георгіївна» (1962), «По обидва боки океану» (1962), «Місяць у Франції»(1965), «За 12 тисяч кілометрів», «Випадок на Мамаєвому кургані» (1965).
Він прожив гідне життя, не відступивши від принципу «бути самим собою, не брехати, не прикидатися, не лестити». Прочитайте кілька сторінок із будь якої книги Віктора Некрасова – і переконаєтеся, що він недарма говорив: «Я ніколи не принижу свого читача неправдою».