25/02/2021 / Вовчанський р-н

Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я

ДО 150-ї річниця від дня народження Лесі Українки

25 лютого в Україні відзначається 150-та річниця від дня народження Лесі Українки – видатної української поетеси, перекладача, культурного діяча. До ювілейної дати в бібліотеках Вовчанщини організовані різноманітні масові заходи.

У Вовчанській публічній бібліотеці оформлена ювілейна викладка літератури «Життя і творчість української поетеси Лесі Українки», у Вовчанській дитячій філії відбулася поетична година «Храм, який пам’ятає Лесю», в Старицькій сільській бібліотеці пройшли літературні читання «Її вірші, як перла многоцінні, як дивний скарб серед земних століть», у Вовчансько-хутірській сільській бібліотеці – літературна вітрина-ювілей «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я», у Гатищенській сільській бібліотеці – перегляд літератури «Я жива! Я буду вічно жити!», у Симинівській сільській бібліотеці – книжкова виставка-образ «Її вірші, як перла многоцінні, як дивний скарб серед земних століть», у Білоколодязькій селищній бібліотеці для дітей – поетичний вернісаж «Співачка долі народної», у Лиманській сільській бібліотеці – година поезії «Славетна дочка України».
Мета цих заходів розширити знання про життєвий та творчий шлях Лесі Українки; передати силу і глибину поетичного світу; викликати інтерес до її творів та бажання їх читати; виховати почуття патріотизму, національної гідності та особистої відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини.

Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Її твори надихають, додають сил та впевненості. Леся Українка - справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (1871-1913). Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, і це було початком тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» та ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.