Історія відділу комплектування

Історія відділу комплектування починається з історії створення Обласної бібліотеки. Це грудень 1951 р. Перша партія книг записана в інвентарну книгу 14.02.1952. З цієї дати ведеться облік всіх надходжень до фонду. Перша партія книг складала 2 752 примірника.

З 1951 р. функції відділу комплектування та обробки літератури виконував відділ обслуговування читачів. Облік та обробку нових надходжень до фонду бібліотеки здійснювали бібліотекар та старший бібліотекар відділу обслуговування. В 1959 р. відділ комплектування та обробки літератури став діяти як самостійний відділ. В ньому працювали 3 працівника: завідуючий відділом, старший бібліотекар та бібліотекар.

В 1960 р. у відділі комплектування та обробки літератури відбулися зміни. В цей час бібліотека вирішує посилити методичну роботу, а для цього потрібні були професійні кадри. Як записано у звіті 1960 р.: ... Переглянувши і проаналізувавши роботу всіх ділянок, колектив бібліотеки знайшов деякі внутрішні резерви, і було вирішено за рахунок скорочення внутрішніх процесів, таких як комплектування, обробка літератури - звільнити 2-х працівників для посилення вирішальній ділянці - методичній роботі. Таким чином, з 1960 р. функції відділу комплектування і обробки літератури були повернені до відділу обслуговування читачів.

У 1972 році було створено самостійний відділ комплектування фондів та обробки літератури.

У 1974 р. відділ комплектування та обробки літератури стали самостійними відділами.

Основним джерелом комплектування бібліотечного фонду протягом 40 років існування бібліотеки був бібліотечний колектор. 60% асигнувань, які виділялись на комплектування фонду були витрачені через бібколектор. Допоміжними джерелами комплектування були книжкові магазини, система ”Книга - поштою”, агентство ”Союздрук”, надходження безкоштовного обов`язкового примірника.

Кожен рік фонд бібліотек поповнюється приблизно на 5000-6000 прим. книг. На кінець 1961 р. книжковий фонд налічував 72416 прим. книг. На 1.01.1989 р. фонд збільшився майже в 3 рази і складав 198210 прим.

ХОУНБ - єдина в області бібліотека, що виконує архівні функції, збирає у своїх фондах всю друковану продукцію всіх видавництв, фірм та книгодрукарських організацій Харкова та області, тобто отримує безкоштовний обов`язковий примірник документів. Обсяг надходження обов`язкового примірника у 1962 р. складав 337 прим., у 1972 р. - 786, у 2000 р. - 1135 прим.

З існування бібліотеки і до 90-х років фонд бібліотеки формувався планово і систематично, в 90-ті роки сталися зміни в суспільстві, які негативно вплинули на формування бібліотечного фонду. З кожним роком зменшувався обсяг нових надходжень, зменшувались кошти на придбання книг та періодичних видань.

У 1997 р. бібліотека не одержала бюджетних коштів на придбання книг. Фонд бібліотеки поповнювався за рахунок періодичних видань, обов`язкового примірника та різноманітних дарунків.

Відділ комплектування щорічно спільно з відділом зберігання книжкового фонду проводить вилучення з фонду зношених, застарілих за змістом, дублетних книг. В середньому за рік з фонду вилучається 5000 прим. Частина дублетних книг передається до обмінного фонду.

Обмінний фонд в бібліотеці був заснований у 1962 р. Як підтверджують документи, у 1962 р. до сільських бібліотек було відправлено 1120 прим. В 1988 р. бібліотекам різних систем і відомств було передано вже 6700 прим.


 

 

Історія відділу технічної і сільськогосподарської літератури

На базі фонду ХОУНБ в 1974 році було організовано відділ обслуговування спеціалістів сільського господарства. Фонд налічував 12082 примірників книг сільськогосподарської тематики. І цей книжковий фонд систематично поповнюється.

Оскільки відділ не мав свого приміщення, обслуговування читачів здійснювалося головним чином в обласному управлінні сільського господарства, де були організовані пункти видачі літератури. Бібліотечне обслуговування спеціалістів сільського господарства відділом проводилось разом з групою референтів, до складу якої входили провідні фахівці обласного управління сільського господарства В управлінні сільського господарства щоквартально проводились відкриті перегляди літератури, бібліографічні огляди . Ефективною формою пропаганди книги були пересувні книжкові виставки, які направлялися в ЦРБ і бібліотеки області.

Одним з головних напрямків роботи відділу є інформування абонентів індивідуальної і групової інформації. Систематично надсилаються інформація 60 абонентам індивідуальної інформації.

ХОУНБ як організаційно-методичний центр здійснює комплекс заходів щодо удосконалення діяльності бібліотек області на допомогу сільськогосподарському виробництву. З метою надання методичної і практичної допомоги працівники відділу здійснювали цільові виїзди в бібліотеки області по організації СІФов і зразково - показової служби інформації колгоспу(радгоспу), організації роботи бібліотек на допомогу сільськогосподарському виробництву. На допомогу працівникам районних і сільських бібліотек відділом щоквартально надсилались інформаційні списки нової сільськогосподарської літератури, пам`ятки про Героїв Соціалістичної праці, проводились районні семінари-практикуми.

Будучи членом методичного об`єднання сільськогосподарських бібліотек міста і області, відділ організовує і веде "Зведений каталог сільськогосподарської літератури”, який дає інформацію про нові надходження до фондів бібліотек-учасниць.

Фонд відділу з кожним роком росте. Так, в 1983 році він складає уже 17615 примірників. В 1984 році фонд було переведено на ББК.

Довідково-бібліографічна і інформаційна робота відділу проводиться згідно ”Зведеному плану ІБО читачів підприємств і організацій відділами ХОУНБ”. Особлива увага приділяється організації обслуговування абонентів індивідуальної і групової інформації.

Планом роботи відділу передбачено комплекс заходів, направлених на поліпшення пропаганди літератури на допомогу сільськогосподарському виробництву, реалізації Продовольчої програми.

І нарешті в 1989 році відділ отримує окреме приміщення.

Зміна умов господарювання, виникнення різноманітних форм власності, формування нового класу - підприємців, фермерів сприяли виробленню нових підходів у роботі з сільськогосподарською, технічною книгою. У 1995 році було прийнято рішення про організацію на базі відділу обслуговування спеціалістів сільського господарства відділ технічної і сільськогосподарської літератури. Пуд цією назвою він існує і на цей час. Штат відділу складає п`ять працівників. Фонд відділу налічує 40030 примірників ,серед яких : 30630 книг, 7596 періодичних видань, 1740 брошур. Останнім часом фонд поповнюється новою літературою комп`ютерної тематики.

Швидкому і повному добору сільськогосподарської літератури сприяє ведення СКС, яку наповнюють описи статей періодичних видань, а також бібліографічний покажчик ”Сільське господарство Харківщини на сторінках періодичних видань”. Завдяки складу і змісту фонду задовольняються найрізноманітніші запити читачів. Протягом всієї історії свого існування відділом проводиться велика робота з бібліографічного інформування абонентів індивідуальної і групової інформації. Щорічно працівниками відділу видаються бібліографічні покажчики, тематичні бібліографічні списки з актуальних питань, проводяться Дні інформації.

Одним з важливих напрямів у роботі відділу з популяризації технічної книги є допомога читачам, що захоплюються самодіяльною технічною творчістю; з цією метою організуються книжкові виставки, перегляди літератури. Результатом злагодженої роботи відділу є щорічне зростання кількості читачів. Головним в роботі віділу залишається творча робота з користувачами, пошук найбільш ефективних форм в обслуговуванні.

Відділ — центр спілкування читачів різного віку, професій, інтересів.

З 2008 року систематично працює Клуб квітникарів ”Лілея”, який об`єднав усіх бажаючих, хто цікавиться сучасними прийомами квіткового оформлення, хто бажає удосконалювати, фантазувати у своєму домі, садибі, квітнику. Робота клубу проводиться у формі засідань та подорожей садами Харківщини та членів клубу. В рамках клубу організовуються книжкові виставки, виставки-букети, бібліографічні огляди, перегляди літератури, стали доброю традицією виставки-обмін насіннєвого фонду між членами клубу. У спілкуванні члени клубу не обмежуються тільки своїм товариством, а й запрошують фахівців сільського господарства.

Проведення різноманітних заходів зробило засідання клубу насиченим і різноманітним, надало змогу представити широкий спектр думок, обмінятися досвідом, отримати масу позитивних вражень. За останнє 10-річчя книжковий фонд відділу виріс до 50 тис. примірників, з яких 26 тис.-книги. Завдяки складу і змісту фонду задовольняються найрізноманітніші запити читачів.

Одним з важливих напрямків у роботі відділу з технічною книгою є допомога читачам, що захоплюються самодіяльною технічною творчістю, домоведенням. При цьому використовуються різні форми і методи роботи: оформлення тематичних полиць, складання бібліографічних списків, забезпечення користувачів індивідуальною інформацією відносно до своїх інтересів і запитів. Враховуючи те, що живе спостереження, тобто наочне сприйняття є початком усякого пізнання, традиційно організовуються книжкові виставки, виставки-роздуми, виставки-експозиції, виставки-букети.

Маючи бажання додати інтер`єру бібліотеки художньо виразний, вигляд, підсилити естетичну ауру, працівники відділу виявляють неабияку фантазію, в оформленні таких виставок (де разом з книгами експонуються інші предмети, роботи народних умільців, репродукції картин, композиції із квітів)

Працюючи з користувачами різних категорій , працівники відділу прагнуть до всебічного задоволення їх запитів та підвищення рівня організацій обслуговування.


 

 

Історія відділу книгозберігання та МБА

4 грудня 1951 р. розпочинає діяти міжбібліотечний абонемент (МБА) та заочний абонемент (ЗА), першочерговим завданням якого було обслуговування міських бібліотек, спеціалістів народного та сільського господарства, вчителів за допомогою пересилки книг поштою.

У 1954р. був організований відділ МБА і ЗА. Працівники відділу проводили значну інформаційну роботу з питань МБА і ЗА на обласних і кущових семінарах, на підприємствах м. Харкова, колгоспах та радгоспах області, а також друкували серії методичних та інструктивних матеріалів, які стосуються пропаганди МБА та ЗА.

70-80- ті роки — МБА завойовує все більше визнання, як одна із перспективних і важливих форм обслуговування трудящих і в першу чергу спеціалістів народного господарства. Розроблений працівниками відділу інструктивно-методичний лист "Единая система междубиблиотечного абонемента в Харьковской области"(1971г) пояснював функції регіональних центрів м Харкова, забезпечував координацію роботи, а також розкривав шлях замовлення в залежності від його тематики.

На протязі 80-х років, у зв`язку з централізацією бібліотечних систем, продовжувалась перебудова і системи МБА.У міжбібліотечному обслуговуванні починають брати участь бібліотеки всіх типів, сільські бібліотеки, зміцнюються зв`язки з бібліотеками інших відомств.

В 1987р. було сформовано окремі підрозділи бібліотеки : відділ МБА та відділ книгозберігання.

Відділ книгозберігання основного фонду забезпечує наукове формування, раціональне розміщення та зберігання фондів бібліотеки. На 01.01.2012р. загальний фонд відділу становить 151 339 примірників .Фонд відділу багатогалузевий універсального змісту, має велику наукову цінність.

До фонду основного зберігання входять:

  • фонд рідкісних і цінних видань. Загальна кількість фонду — 1231 примірників. Це дореволюційні книги, видання до 1945 року, репринтні видання, книги з дарчими написами.
  • фонд української діаспори 403 примірників). Цей фонд включає книжкові колекції з США, Австралії, Канади, Германії та інших країн поселення українців.
  • фонд авторефератів, обов`язкового примірника видань, які виходять на території Харківської області.
  • фонд маловикористовуваної літератури для депозітарного зберігання (близько 1200 примірників)
  • фонд періодичних, інформаційних та довідкових видань.

 

У 90-ті роки у зв`язку з економічною кризою та фінансовою скрутою погіршується стан роботи МБА. Відбулося стрімке зниження основних показників по МБА одночасно скорочується комплектування бібліотеки. Знову змінилася структура бібліотеки. Відділи МБА і книгозберігання було об`єднано в єдиний відділ книгозберігання та МБА. В цих умовах в цілях популяризації фонду обласної бібліотеки почала діяти нова бібліотечна послуга — пересувна книжкова бібліотека в управліннях обласного рівня. Така співпраця із владою принесла позитивні результати у розвиток бібліотеки.

На сьогоднішній день відділ МБА та книгозберігання не зупиняється у пошуках нових форм обслуговування читачів


 

 

Історія науково-методичного відділу

Методично - бібліографічний відділ в ХОУНБ став функціонувати з 25 вересня 1958 року, згідно положення про "Організацію методично -бібліографічних відділів при обласних бібліотеках".

В декреті Раднаркому про централізацію бібліотечної справи була закладена ідея побудови єдиної бібліотечної мережі. Єдина бібліотечна мережа передбачала взаємодію між бібліотеками та допомогу масовим бібліотекам з боку наукових. Ця допомога надалі стала називатися методичною. Саме методична діяльність обласної наукової бібліотеки визначила її місце в системі бібліотек області, очолила роботу з надання методичної допомоги бібліотекам області і зіграла істотну роль в її розвитку.

В штат методично - бібліографічного відділу входили: завідуючий відділом, головний бібліограф, головний бібліотекар, методист, старший бібліограф. На кожному етапі розвитку суспільства перед бібліотеками поставали нові завдання, у вирішення яких активну участь брав методично-бібліографічний відділ.

Методичний і бібліографічний відділ організовував довідково - бібліографічну роботу з питань бібліотекознавства і бібліографії, була проведена робота по створенню картотеки бібліотек області.

Вся методична, бібліографічна і практична робота на допомогу бібліотекам і читачам була пов`язана з пропагандою рішень партії і уряду. На обласних і міжрайонних семінарах і нарадах обговорювались ці питання, проводились заняття, організовувались виставки наочних засобів пропаганди, організовувались екскурсії у кращі бібліотеки області. До господарських та політичних кампаній видавались збірки матеріалів, на семінарах проводились практичні заняття, надавалась допомога підчас виїздів до районів.

Кінець 60-х початок 70-х - підвищується рівень науково-методичної роботи. Відповідно до затверджених регламентуючих документів всі відділи бібліотеки у відповідності зі своїм профілем починають вести науково-методичну роботу.

Відрядження. Виїзди комплексні та тематичні, професійне навчання та обмін досвідом роботи, підготовка питання на колегію обласного управління культури і на засідання обласної науково-методичної Ради. Відвідували бібліотеки з різною метою: перевірка їх роботи, вивчення діяльності бібліотеки в цілому або окремих її напрямків, надання методичної допомоги з певного питання.

Відвідування бібліотек - один із самих ефективних форм методичної допомоги. Тематика виїздів була досить різноманітною, вона відображала як питання бібліотечної проблематики, так і суспільні подій, які відбувалися в країні.

В 60 роки набирає розмаху рух по створенню бібліотек на громадських засадах. Обласна бібліотека підтримала ініціативу громадськості Красноградського району по створенню "бібліотек на громадських засадах". У 1960 р. методично-бібліографічний відділ вивчив досвід роботи першої бібліотеки на громадських засадах. Питання методики організації таких бібліотек обговорювались на міжрайонних семінарах сільських бібліотекарів, нарадах культосвітніх працівників області.

8 лютого 1962 р. згідно з штатним розкладом обласної бібліотеки було організовано науково-методичний відділ. Науково - методичний відділ видає в 1962 році практичний посібник: "Організація роботи кабінету бібліотекознавства і бібліографії у районній бібліотеці". Наслідком впровадження рекомендацій стає створення в районних бібліотеках методичних кабінетів бібліотекознавства та бібліографії.

Характерною рисою того часу було створення мережі "бібліотек відмінної роботи". Науково-методичний відділ. проводив планомірну роботу в цьому напрямку: здійснювались тематичні виїзди, проводився конкурс на звання "Бібліотека відмінної роботи".

Система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників 60-х років базувалась на проведенні щорічних семінарів, практикумів, консультацій.

Науково-методичний відділ створює ефективну систему підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Вона включала в себе проведення семінарів, практикумів, шкіл передового досвіду, науково-практичних конференцій для різних категорій бібліотечних працівників: директорів районних бібліотек, методистів, бібліографів, працівників відділів обслуговування. Система аналізування роботи бібліотек цього періоду складається із щорічних статистичних, тематичних аналізів роботи бібліотек, оглядів діяльності за 5 років, які дають різнобічну і різнопланову картину розвитку бібліотек за відповідний період і охоплюють всі напрямки та форми діяльності бібліотек.

Етапною в роботі науково-методичного відділу стала централізація бібліотек області, яка розпочалася в1975 р. З метою підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів з питань оволодіння принципами та методами централізації бібліотечної діяльності були проведені семінари, семінари-практикуми для завідуючих відділами організаційно-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи ЦРБ. Науково-методичний відділ проводить консультації для працівників бібліотек області щодо роботи бібліотек в нових умовах.

70-80-ті роки можна вважати вершинним, найбільш плідним періодом у діяльності бібліотек не тільки як відповідних методичних центрів, а й як інформаційних, культурно-освітніх закладів. Зміни, які відбувалися в політичному житті країни, мов у дзеркалі відбивалися в роботі бібліотек.

Головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки було виконання завдань, що стоять перед бібліотекою як ідеологічних, культурно - освітніх та інформаційних закладів.

Одна з форм методичної діяльності - аналіз роботи бібліотек (мережі бібліотек). Мета аналізу — показати головне, нове, передове у роботі бібліотек, що має пропагуватися і впроваджуватися; розкрити причини недоліків, вказати шляхи їх подолання.

Аналіз діяльності однієї бібліотеки проводився на основі плану її роботи, статистичного і текстового звіту, щоденників роботи, читацьких формулярів, протоколів масових заходів, матеріалів перевірок. Кількісний аналіз - це аналіз статистичних даних, які характеризують багатогранну діяльність бібліотеки. Проводився аналіз показників плану і його виконання, аналіз динаміки і структури показників (за кілька років, порівняльний аналіз окремих даних). Обласною бібліотекою проводився якісний аналіз. Завдання його - проаналізувати зміст роботи бібліотеки. Результат аналітичної діяльності оформлявся письмово або доводився до бібліотек усно (на нарадах, семінарах, групових консультаціях). Науково-методичний відділ систематично проводить засідання об`єднаної науково-методичної ради трьох обласних бібліотек.

Кожного року відділ проводить заняття. на базі обласних шкіл передового досвіду : Богодухівської, Лозівської, Балаклійської, Сахновщинської, Первомайської, Вовчанської ЦБС. До безперечних досягнень бібліотек - методичних центрів слід віднести систематичну активну методичну допомогу бібліотекам, підготовку та видання для них методичних посібників, виявлення і поширення передового бібліотечного досвіду, підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. Науково-методичний відділ приймав участь в розробці цільової комплексної програми розвитку мережі укріплення матеріально-технічної бази і удосконалення культурного обслуговування сільського населення області.

З метою підвищення якості обслуговування різноманітних груп читачів, форм і методів керівництва читанням, покращення інформаційно-бібліографічної діяльності бібліотек видані: інструктивно-методичний лист "Методика проведення внутрішньосистемних заходів з метою ефективної пропаганди єдиного фонду ЦБС", методичні рекомендації "Удосконалення краєзнавчої діяльності ЦБС на сучасному етапі", "Методичний кабінет ЦБС".

Починаючи з 1985 року в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області використовувались активні форми роботи: дискусії, зустрічі за "круглим столом", рольові та ділові ігри.

Починаючи з 1985 року в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області використовувались активні форми роботи: дискусії, зустрічі за ''круглим столом'', рольові та ділові ігри.

В березні 1992 року відбулась перша конференція Харківського бібліотечного товариства на якій було прийнято Статут і Програму ХБТ. Науково-методичний відділ приймав активну участь у підготовці конференції, розробці проекту Статуту та Програми Харківського Бібліотечного Товариства. Великі зміни в суспільстві, протягом 90-х років, відбилися на діяльності бібліотек. З прийняттям Україною державного суверенітету та поступовим переходом її економіки до ринкових реформ в бібліотеці з`явилося чимало позитивних та негативних змін.

Змінились часи, з`явились нові задачі в роботі бібліотек. Так постає питання щодо діяльності закладів культури Харківської області, перехід на нові форми господарювання, організації дозвілля, соціальної активності та творчих здібностей сільських жителів. Насправді межі науково-методичної (науково - організаційної) роботи розширилися, з`явилися нові напрямки та служби.

Методисти від командного стилю перейшли до стилю рад: науково-методичних консультацій, рекомендацій, технологічних розробок. Зміна спрямованості методичної роботи в країні об`єктивно обумовлено новим державним устроєм. Добре це чи погано, але в зв`язку з процесами децентралізації, політичної і фінансової нестабільності, науково-методична робота все більше перетворюється в різновид консультаційної діяльності. Саме ця форма методичної допомоги підтвердила свою життєздатність і гнучкість.

Завдання методистів залишаються колишніми, можливості - іншими. Тому змістом методичної роботи у сучасних умовах повинно бути управління змінами, які є прогресивним розвитком керівництва інноваційними процесами.

В 1991 році науково-методичним відділом була розгорнута робота по організації і проведенню обласного з`їзду бібліотекарів, на якому було затверджено обласний комітет по бібліотечній справі при облвиконкомі. В рамках з`їзду було проведено науково-практичну конференцію "Бібліотечна справа Харківщини: історія та сучасність", присвячену 100-річчю першої народної бібліотеки в м. Харкові.

Починаючи з 90-х років діяльність науково-методичного відділу спрямована на популяризацію в бібліотеках відродження національної культури, впровадження народних традицій та обрядів, удосконалення форм та методів роботи з читачами, використання різних методів індивідуальної роботи у взаємодії з формами масової роботи, забезпечення актуального та оперативного розкриття книжкового фонду, підвищення культури бібліотечного обслуговування.

З 1991 року в методичній роботі, зокрема в системі підвищення кваліфікації, розпочинаються трансформаційні процеси. Нового звучання набувають семінари, для методистів ЦБС проводились обласні семінари "Що ти знаєш про свій край, область та Україну", "Спадщина: надбання і сьогодення", "Духовність. Людина. Культура", урізноманітнюються форми існування бібліотечних структур, розглядаються і впроваджуються у практику роботи бібліотечний маркетинг і менеджмент, удосконалюється робота бібліотек у ринкових умовах. Особливого звучання набувають питання взаємодії бібліотек і органів місцевого самоврядування, визначення пріоритетних напрямків розвитку бібліотек.

В 1991 році НМВ бере участь в паспортизації бібліотек ЦБС області. Зареєстрований статут та програма Харківського бібліотечного товариства. Проведена підготовча робота по організації і проведенню обласного з`їзду бібліотекарів, на якому затверджено обласний комітет по бібліотечній справі при облвиконкомі. Науково методичний відділ бере участь у проведенні науково-практичної конференції "Бібліотечна справа Харківщини: історія та сучасність", присвячена 100-річчю першої народної бібліотеки в м. Харкові. Цій даті був присвячений 1 з`їзд бібліотечних працівників Харківщини.

Відповідно "Координаційному плану науково-дослідної роботи по бібліотекознавству, історії книги та загальним проблемам книгознавства великих бібліотек та інститутів культури", НМВ бере участь в проведенні дослідження "Краєзнавча робота бібліотек в сучасних умовах".

Науково методичний відділ приймає участь в роботі Харківського бібліотечного товариства. Ведеться пропаганда ХБТ в бібліотеках всіх систем і відомств. На базі обласної бібліотеки проведена обласна звітно-виборча конференція ХБТ. На жаль, в умовах фінансової скрути значно зменшилась кількість виїздів до ЦБС (в 1976 р. було 260 відряджень в бібліотеки області, то в 1990 р. 54 виїзди, в 1996 р. вже тільки — 3, в 2010 роки -5), зведено до мінімумів число заходів у системі підвищення кваліфікації.

Під час виїздів надавалась допомога по основним напрямкам діяльності ЦБС, давались конкретні поради бібліотекарям щодо методики роботи з читачами, рекомендовано: проведення ефективних форм масової роботи - фольклорні, родинні свята, вечорниці; конкурси знавців української мови і літератури; години правознавства; організацію клубів літературно-мистецького, краєзнавчого спрямування, літературні вітальні і музичні салони.

Спеціалісти науково-методичного відділу приймали участь в районних семінарах бібліотечних працівників. У виступах орієнтували бібліотеки на популяризацію літератури з такої проблематики, як: історія України, народні символи і символіка: рідна мова і література; народна творчість, народні традиції і обряди; народне мистецтво, народні промисли.

Науково-методична робота спрямована на висвітлення питань збереження, відродження та розвитку української культури, на пошук цікавого досвіду в бібліотеках області. В 90-х р. відділом розпочато роботу по вивченню фондів ХОУНБ та бібліотек міста і області для включення у "Друкований зведений каталог української книги у фондах бібліотек та музеїв Міністерства культури України (1574-1923 роки)".

У 1994 році продовжувалась робота по вивченню історії бібліотечної справи в Харківській області. Перші кроки цієї роботи були здійснені в 1990 р. Вивчення велось за допомогою книжкових джерел та архівних документів. В районах області з цією метою використовувались спогади ветеранів бібліотечної справи, районні газети, архіви.

Система підвищення кваліфікації в ЦБС області та міста опирається на проведення семінарів, нарад, практикумів. Починаючи з 1997 року ХОУНБ спільно з обласними бібліотеками для дітей та юнацтва. щорічно видає "Примірну тематику районних і міських семінарів бібліотечних працівників на ... рік". Тематика запропонованих семінарів визначається відповідно до запитів ЦБС області.

В рамках підготовки до міжнародного семінару з питань повернення культурних цінностей в Україну, відділом була проведена дослідницька робота по вивченню стану мережі бібліотек та бібліотечних фондів в Харкові та області на базі обласного та міського архівів: опрацьовано близько 20 документальних джерел, висновки направлені до Національної парламентської бібліотеки України.

Організаційно-методичне керівництво бібліотеками області базувалося на вивченні потреб бібліотек в допомозі ОУНБ. З цією метою проводиться анкетування керівників ЦБС і на підставі аналізу анкет планується конкретна діяльність обласної бібліотеки, розробляються плани роботи бібліотеки на рік.

В ці роки науково-методичний відділ видає такі методично-бібліографічні матеріали: "Гортаючи сторінки нашої історії" (До 400-річчя від дня народження Б.Хмельницького), "Піввіку назад..." (До 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні), "Просто талант" (До 120-річчя від дня народження Г.Хоткевича - українського письменника, актора, режисера, композитора), "Любіть щирим серцем народ свій" (До 180-річчя від дня народження М.І. Костомарова - історика, фольклориста, етнографа, письменника), "М.С. Грушевський... - найвидатніший український історик, державний діяч, вчений, письменник" (До 130-річчя від дня народження М.Грушевського),"Самовизначення України: від історії до політики" (До 10-річчя Незалежності України); методично-бібліографічні поради на допомогу естетичному вихованню читачів "Не втратити почуття краси добра"; методично-бібліографічні матеріали на допомогу правовому вихованню "Тернистий шлях від конституції Пилипа Орлика до сьогодення"; методичні матеріали "Методика вивчення читацької думки за допомогою анкетних опитувань"; досвід роботи бібліотек Дзержинської ЦБС м. Харкова висвітлений в інформаційній довідці "Місто і бібліотека: грані зіткнення", підготовлена інформаційна довідка "Сільська бібліотека: проблеми та перспективи".

Демократичні зміни в суспільстві внесли корективи в характер методичної діяльності, яка зараз ведеться на засадах рекомендаційної та консультативної допомоги. З 1994 року бібліотека активно впроваджує нові комп`ютерні технології, створює автоматизовані робочі місця, об`єднує їх у локальну мережу, чим підвищує якість бібліотечних процесів. У 1999 році Харківська обласна універсальна наукова бібліотека виходить у світовий інформаційний простір "Інтернет", що дає змогу надавати користувачам інформацію світового простору.

У 90 роках продовжувалась робота по вивченню історії бібліотечної справи в Харківській області. Перші кроки цієї роботи були здійснені в 1990 р. Вивчення велось за допомогою книжкових джерел та архівних документів. В районах області з цією метою використовувались спогади ветеранів бібліотечної справи, районні газети, архіви. НМВ приймає участь в підготовці матеріалу по Харківській області для видання довідника "Бібліотеки України".

В 1998 році в рамках святкування першого Всеукраїнського дня бібліотек ХОУНБ було проведено міжвідомчу науково-практичну конференцію "Регіональна бібліотечна політика. Взаємодія бібліотек і органів місцевого самоврядування". В 2000 році до Всеукраїнського дня бібліотек ХОУНБ в координації з бібліотеками інших систем і відомств провела міжвідомчу науково-практичну конференцію "Бібліотечне краєзнавство як складова частина регіональної культурної політики". В листопаді 2001 році НМВ прийняв участь у проведенні ювілейної конференції "Наша історія: 50 років ХОУНБ".

В 2001 році бібліотека отримала грант проекту "Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)" за фінансової підтримки Посольства США. З лютого 2002 р. працює центр Інтернет для читачів бібліотеки. НМВ надає практичну допомогу бібліотечним працівникам області у використанні технічних засобів. Розроблено проект обласної програми автоматизації. Підготовлені матеріали для Web-сайту ХОУНБ.

Науково-методичний відділ працює у напрямку методичного забезпечення діяльності бібліотек регіону. Користувач бібліотеки знайде у відділі літературу з бібліотекознавства і бібліотечної справи, широкий репертуар періодичних видань цього напрямку. Тут можна знайти сценарії масових заходів, методичні матеріали з бібліотечної справи.

В 2002 році НМВ брав участь у розробці "Положення про взаємодію бібліотек м. Харкова з науково-методичної роботи", "Положення про міжвідомчу науково-методичну раду при Харківському бібліотечному товаристві". У 2004 році проведено обласний огляд конкурс "Краща сільська бібліотека", в якому визначено 17 бібліотек-переможців.

У рамках обласної програми "Упорядкування мережі бібліотек області" по створенню бібліотек у сільській місцевості Харківською обласною державною адміністрацією в 2006 році в області було відкрито 8 сільських бібліотек у населених пунктах, з кількістю населення більш ніж 500 жителів. У 2007 році НМВ приймав участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях "Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону" та "Сільська бібліотека на мапі України".

У 2008 році НМВ приймав участь у Всеукраїнському соціологічному дослідженні "Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію у публічних бібліотеках України" та дослідженні потреб і можливостей публічних бібліотек регіону для участі в проекті "Глобальні бібліотеки". НМВ приймав участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях "Розподіл у регіонах книг, отриманих за державною програмою розвитку та функціонування української мови на 2004-2010 роки" та "Вивчення якісного та кількісного складу фондів публічних бібліотек України (розділи фондів "Суспільні науки", "Художня література" 2009-2010р.р.)".

24 червня 2010 року в ХОУНБ в рамках програми "Бібліоміст" відкрито регіональний тренінговий центр. НМВ бере участь у навчанні комп`ютерній грамоті та основам роботи в Інтернет бібліотечних працівників області та міста, а також всіх бажаючих.

У 2011 році відділ приймав участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях "Регіональна програма підтримки і розвитку читання", в "Регіональному конкурсі наукових робіт серед молодих бібліотекарів ім.. Л.Б.Хавкіної "Від традицій до новацій" , та в Регіональній науково — практичній конференції "Короленківські читання — 2011".

У червні 2011 року було проведено обласний клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС на тему : "Задоволення потреб місцевих громад — запорука успіху бібліотек" В 2011 році проведений семінар — практикум для методистів ЦБС Харківської області "Творчість та інновації в бібліотеках України". У травні 2012 року НМВ приймав участь у проведенні обласного клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС на тему: "Програмний та проектний підходи до розвитку бібліотечної сфери".

У листопаді 2012 року НМВ приймав участь у проведенні обласного клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС на тему: "Інноваційні підходи в управлінні сучасної бібліотеки".

Методична діяльність покликана вчити бібліотекарів думати, діяти професійно, шукати нешаблонних підходів до роботи, виховувати самостійність і відповідальність за доручену справу, тому основний зміст перебудови методичного керівництва полягає в зміні методичного мислення бібліотекарів, розвиток їхньої творчої ініціативи, підвищення методичної культури, виховання справжнього професіоналізму. Методичне забезпечення роботи бібліотек вимагає подальшого розвитку всіх різноманітних функцій методичної діяльності: дослідної, аналітичної, інформаційної, консультаційної, педагогічної, інноваційної та інших. Мета методичного забезпечення полягає в тому, щоб всіляко допомагати бібліотекарям робити їх роботу найбільш різноманітною, кожній бібліотеці знайти "своє обличчя". Основними напрямами роботи науково — методичного відділу є консультаційно-методична допомога бібліотекам у вдосконалення їх діяльності, інноваційна діяльність (формування освоєння бібліотечних нововведень), підвищення кваліфікації та перепідготовка бібліотечних кадрів.

Бібліотечні працівники повністю погодилися з висновком Ю.М. Столярова, що "створення і розвиток методичних служб - одне з досягнень радянського бібліотечної справи, справжня інновація у світовому бібліотекознавству".


 

 

Історія Регіонального інформаційного центру «Харківщина»

Історія відділу починається у 1951 р., разом з виникненням бібліотеки. Спочатку функціонував методико-бібліографічний відділ з двома штатними одиницями: старший бібліограф та методист. У лютому 1962 р. було організовано два самостійних відділи — науково-методичний та бібліографічний. Робота відділу здійснювалась за такими основними напрямками: організація та ведення ДБА, довідково-бібліографічне обслуговування, складання бібліографічних матеріалів різноманітного змісту та призначенням, бібліографічне інформування організацій та окремих спеціалістів, методична робота з питань бібліографії та краєзнавства.

З середини 50-х років почалося формування фонду довідкових та бібліографічних видань, який у 1962 р. стає самостійним допоміжним фондом відділу. Зі станом на 01.01.2002 р. ДБФ налічував 11 828 примірників книг, брошур та журналів. На базі ДБФ почав формуватися довідковий апарат відділу — систематичний каталог ДБФ.

З 1952 р. бібліографи ведуть основну картотеку відділу — систематичну картотеку статей універсального характеру. Картотека знаходиться в залі каталогів бібліотеки, займає 85 каталожних ящиків (80 тис. карток). Щорічно розписується до 11 тис. статей з актуальних питань економіки, громадсько-політичного, наукового життя , літератури, мистецтва України та інших країн.

У 1960-70 рр. в бібліотечної справі здійснювались великі зміни. Активно йде процес централізації та формування бібліотечних систем. В задачу бібліографів входило забезпечення організаційно-методичного керування бібліографічної, інформаційної діяльності ЦБС міста і області. З цією метою співробітники відділу від`їжджали в районні бібліотеки, приймали участь в роботі семінарів, нарад, надавали практичну та методичну допомогу в створенні ДБА, організації каталогів та картотек.

В 1965 р. в структурі бібліографічного відділу відбулися зміни: відділ поділяється на 2 сектори — інформаційно-бібліографічний та краєзнавчий. З цього моменту йде активна робота з виявлення та комплектування фонду краєзнавчої літератури. В 1972 р. краєзнавчий фонд нараховує 1611 примірників книг, брошур та журналів, у 2002 р. — 5019. Крім того, являючись сховищем обов`язкового примірника, бібліотека комплектує місцевий газетний фонд, який в 2001р. налічує 2415 комплектів обласних, районних, міських та багатотиражних газет.

У 1971 р. вийшло "Положення про організацію депозитарного зберігання фондів бібліотек країни", згідно з яким Харківська обласна бібліотека є обласним депозитарієм краєзнавчої літератури. Бібліографи почали кропітку роботу з організації депозитарного фонду, який на 01.01 2012 налічує 1448 примірників.

Разом з організацією краєзнавчого фонду проводилась велика робота зі складання краєзнавчого каталогу. Краєзнавчий каталог зазнав дві структуризації ("Типова схема класифікації каталогів краєзнавчої літератури" та з 1991 р. "Схема класифікації літератури для краєзнавчих каталогів бібліотеки"). За останньою "Схемою…" були розроблені методичні рекомендації, надано практичну допомогу по складанню краєзнавчих каталогів/картотек бібліотек області. Краєзнавчий ДБА ХОУНБ складає: алфавітний, зведений систематичний, топографічний каталоги; картотеку депозитарного зберігання, картотеку знаменних та пам`ятних дат Харківщини, займає 67 ящиків (60 тис. карток, за даними 2001 р.)

Активну участь працівники відділу приймали в наукових дослідженнях, які проводились на чолі з провідними бібліотеками країни — Державної історичної, Державної республіканської бібліотеки України ім. КПРС, а також ХДНБ ім. Короленка. В 1983 —86 рр. проводились дослідження: "Інформаційна діяльність бібліотек в умовах централізації", "Шляхи удосконалення системи депозитарного зберігання", "Принципи та умови забезпечення збереженості газетних фондів найбільших бібліотек країни".

За 50 років склалася визначена система підготовки бібліографічних покажчиків. З 1964 р. видається щорічник "Харківщина у … році" (з 1974 — щомісячник "Харьковщина на страницах республиканской, центральной и местной печати", з 1991 — щорічник "Література про Харківщину"). З 1972 по 1984 рр. видавався щоквартальний список літератури "Нові книги про Харківщину". З 1977 р. регулярно видається рекомендаційний бібліографічний покажчик "Календар знаменних та пам`ятних дат Харківщини".

Разом с працівниками ХДНБ ім. Короленка бібліографи відділу брали участь у виданні бібліографічних покажчиків "Історія міст і сіл України" (1964, 1981 рр.), "Ленін і Харківщина" (1969), "Природа та природні ресурси Лівобережної України" (1981), "Пам`ятники історії та культури Харківської області" (1984).

Малі форми бібліографії не залишалися поза увагою: підготовлені пам`ятки з серії "Наши земляки — Герои Советского Союза" (1975), "Деятели искусств — наши земляки" (1977, 1978, 1979), "Своим трудом они прославили Харьковщину" (1977), "Письменники Харківщини" (1970, 1972).

Обласна бібліотека, як організаційно-методичний центр, приділяє велику увагу підвищенню кваліфікації бібліотечних кадрів, у тому числі з питань бібліографії, краєзнавчої роботи. З 1972 р. були організовані школи передового досвіду з краєзнавства на базі Соколівської сільської бібліотеки Готвальдівської ЦБС та з інформаційно-бібліографічного обслуговування на базі Балаклійської центральної бібліотеки. Відповідно до розроблених програм на базі шкіл пройшли курси навчання завідуючі сільськими бібліотеками, бібліографи, методисти. Сьогодні школи, семінари передового досвіду відійшли у минуле, але система підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів залишилась. На обласних курсах підвищення кваліфікації працівників культури бібліографи регулярно проводять лекції та практичні заняття з питань інформаційної, довідково-бібліографічної та краєзнавчої роботи.

В роботі бібліографа одне з найважніших місць займає виконання бібліографічних довідок, особливо усних. В залі каталогів бібліотеки постійно знаходиться бібліограф-консультант, який завжди допоможе відвідувачам у тому чи іншому питанні.

З 1969 р. ведеться архів виконаних письмових довідок, які формують Фонд неопублікованих бібліографічних посібників — це 28 тематичних тек. Фонд суттєво доповнює ДБА бібліотеки, а також дозволяє забезпечувати оперативний підбір бібліографічних довідок, об`єднаних однією тематикою, швидке знаходження матеріалу.

На початку 1990-х років починається комп`ютеризація бібліотечних процесів. Перший комп`ютер з`явився у відділі в 1997 р. Співробітники відділу пройшли 3-місячні комп`ютерні курси. За допомогою викладача ХДАК І.Фоменка створено електрону базу даних "Харківщина".

У 2002 р. бібліографічний відділ було реорганізовано в Регіональний інформаційний центр "Харківщина". До існуючих секторів інформаційно-бібліографічного та краєзнавчого приєднався сектор інформації з питань культури та мистецтва, однією з провідних форм роботи якого є інформування в системі ДЗК (диференційного забезпечення керівництва). Абоненти ДЗК — керівники і провідні спеціалісти в галузі культури та мистецтва області та Інформцентр з питань культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України, усього —40. Для них готуються інформаційні видання: "Робота закладів культури та мистецтва Харківщини на сторінках періодичних видань", "Хроніка культурного життя Харківської області", "Про культурне співробітництво Харківської області з країнами близького та далекого зарубіжжя", тематико-бібліографічний список "Бібліотечна тема на сторінках періодичних видань", інформаційно-аналітичні матеріали на актуальні теми.

Поряд з традиційними формами роботи активно використовуються інформаційні технології. Виникли і діють електронні бази даних "Харківщина" (на 01.01.2012 р. — 31947 записів), "Видатні діячі" (з 2008 р., на сьогодні — 1700 записів), з питань культури та мистецтва (на 01.01. 2012 — 30570 записів).

В процесі довідково-бібліографічного обслуговування та інформаційного пошуку використовуються всі доступні електронні бібліографічні ресурси. Свою бібліографічну продукцію РІЦ розміщує на сайті бібліотеки. З 2002 по 2012 рр. підготовлено і видано поруч з щорічниками ("Література про Харківську область", "Календар знаменних….") 20 бібліографічних покажчиків ("Митець і громадянин" : до 125-річчя від дня народження Г.Хоткевича, "З плеяди творців: А.К.Вальтер", "Легендарний отаман І.Сірко", "ЮНЄСКО- 60", "Видатний митець ХХ століття": до 120-річчя від дня народження Л.Курбаса, "Антон Федорович Хижняк": до 100-річчя від дня народження письменника, "м. Балаклея: до 345-річчя з часу заснування", "Печеніги: 365 років з часу заснування", "Туризм на Харківщині. Природно-рекреаційні ресурси та історико-культурний потенціал регіону", "Є.П.Кушнарьов (1951-2007)", "м. Вовчанськ: до 335 річчя з часу заснування", "Леонід Юхвід": до 100-річчя від дня народження письменника та ін.). Щорічними виданнями стали — бібліографічні довідки "Почесні громадяни м. Харкова" (з 2001 р.), "Почесні громадяни Харківської області" (з 2006 р.), анотований каталог видань "Краєзнавча книга Харківщини" (з 2007 р.)

Свій досвід роботи працівники відділу популяризують, приймаючи участь в семінарах, конференціях: "Краєзнавство — пріоритетна бібліографічна служба ХОУНБ" (бібліографічні читання, присвячені пам`яті українського бібліографа Ф.Максименка, ХДНБК, 2002), "Роль видань сектору інформації з питань культури та мистецтва у формуванні культурного іміджу регіону" (семінар, ХДНБК 2005), "Краєзнавчі бібліографічні посібники — вагомий внесок у розвиток Харківщинознавства" ("Слобожанські читання", ХХМ, 2007), презентація "Бібліографічний путівник "Туризм на Харківщині. Природно-рекреаційні ресурси та історико-культурний потенціал регіону" як засіб зберігання та поширення інформації про регіональний туризм" ("Короленківські читання", 2010), "Библиографический путеводитель "Туризм на Харківщині" — основа слайдовой презентации инновационных форм и методов работы информационно-консультативных центров по туризму в библиотеках области" (семінар, ХДНБК, 2012).

З 2010 р. співробітники відділу беруть участь у роботі тренінгового центру бібліотеки, відкритого в рамках програми "Бібліоміст" — проводять навчальні курси "Ирбис — АРМ — читатель", практичні заняття "Туризм на Харківщині".

Не залишається без уваги участь в наукових дослідженнях, очолюваних провідними бібліотеками країни — "Краєзнавчі фонди обласних бібліотек України" (Держ. іст. б-ка, 2004), моніторинг сучасних краєзнавчих ресурсів України (Держ. іст. б-ка, 2008).

Сьогодні в структурі РІЦ "Харківщина" працює 9 висококваліфікованих спеціалістів з багатим досвідом роботи.

Довідково-бібліографічний апарат РІЦ (за станом на 01.01.2012) складає: довідково-бібліографічний фонд — 11083 прим., краєзнавчий фонд — 6240 прим. та 2700 комплектів газет, фонд сектору інформації з питань культури та мистецтва — 5710 прим.; зведений краєзнавчий каталог (88 каталожних ящиків), систематичний каталог довідково-бібліографічного фонду (6 каталожних ящиків), систематична картотека статей (85 каталожних ящиків), фонд неопублікованих бібліографічних покажчиків.

Щорічно в режимі "запит-відповідь" виконується приблизно 3600 довідок (тематичних, адресно-бібліографічних, уточнюючих, фактографічних), індивідуальним та колективним абонентам інформації надається до 240 інформації відповідно їх вимогам. Попереду у бібліографів багато кропіткої, важливої, відповідальної роботи з використанням нових технологій — використання віртуальної довідки, участь у створенні "Електронної книги Харківщини".

 

 

Історія відділу обробки літератури та організаціі каталогів

З моменту створення Харківськоі обласної бібліотеки розпочинається і процес обробки книжкових фондів та формування довідково-бібліографічного апарату. Протягом 50-60-х років не існувало ні відділу комклектування, ні відділу обробки літератури. Цю роботу здійснював сектор обробки, створений при відділі обслуговування.

В перший рік існування бібліотеки розпочалось створення алфавітного і систематичних каталогів на базі рукописних і друкованих карток Книжкової палати. Була створена картотека періодичних видань, картотека «Нові книги». В 1964 р. створюється картотека назв творів художньої літератури.

В 1960 р. була проведена перша перебудова систематичного каталога згідно з новими таблицями класифікації. В цей час СК вже мав обсяг близько 40 тис. карток, АК - 42 тис. карток.

В 1963 р. були видані «Таблицы библиотечной классификации для областных библиотек». З 1964 р. розпочинається повне планове редагування СК з перекласифікацією розділів, що підлягають зміні індексів. Протягом 1964-1970 рр. було повністю відредаговано і пересистематизовано СК, виправлені індекси на картках АК, а також на книгах у фонді бібліотеки.

У 1972 р. було створено відділ комплектування та обробки літератури.

У 1974 р. починається історія безпосередньо відділу обробки літератури та організації каталогів. Складаються розгорнуті щорічні плани роботи та звіти про роботу відділу. З цьго часу складання бібліографічного опису виконується на друкарській машинці.

У 1975 р. вийшло українське видання «Таблиць бібліотечної кла- сифікації для масових бібліотек». Це спричинило новий етап у роботі з каталогами.

У 1983 р. відділ обробки наряду з веденням генерального алфавітного каталога розпочав створення читацького алфавітного каталога.

З 1986 р. створена і ведеться систематична контрольна картотека.

У 1987 р. була здійснена (вперше) паспортизація каталогів і картотек. З 1988 р. ведеться планове редагування читацького каталога. Генеральний алфавітний каталог, призначений лише для службового користування, було винесено з залу каталогів у 1993 р.

З 1997 р. всі картки для каталогів ХОУНБ тиражує принтер.

Новий етап у роботі відділу розпочинається із створення електронного каталога (2004 р.)

до електронного каталогу »

Copyright © ХОУНБ, 2001-2017   ::   info@library.kharkov.ua

61003 Харків, вул. Кооперативна, 13  :  (057) 731-25-16